Перегляд одного допису
Старий 03.01.2011, 00:12   #100
Leo N
Акваріуміст
------
 

Реєстрація: 22.03.2010
Дописи: 1.271
Подякував(ла): 2.799
Подякували 7.238 разів в 1.205 дописах
Репутація: 7657

Меценат Акваріуміст року Акваріуміст року Акваріуміст року Акваріуміст року Акваріуміст року 

Типово

Практично у кожного любителя акваріумних риб, як у початківця, так і у більш-менш «просунутого» любителя акваристики, в одному акваріумі (чи й у кількох) мешкають ці непомітні і не надто красиві рибки. Непомітні, бо при яскравому освітленні Анциструси стараються сховатися під якесь підходяще укриття: коряжку, кокос чи спеціально для них установлену печерку-трубку. Не надто красиві, бо не мають у своєму забарвленні яскравих, насичених кольорів, а забарвлені у тьмяні сіро-коричневі тони, які у природі дозволяють лишатися практично непомітними для потенційних ворогів. У останні роки виведено кілька альбіносних форм цих риб, у тому числі Анциструс золотий (Ancistrus sp. Gold.) і червоний (Super Red).
Почнемо все ж з класифікації цих риб, які відносяться до родини Лорікарієвих (Loricariidae) або Кольчужних сомів, причому, у викопному стані риби цієї родини відомі ще з третинного періоду, тобто не менше ніж 1,8 млн. років до нашої ери. Своєю назвою родина завдячує досить складній будові свого панциря, бо тіло цих риб надійно захищене багатокутними кістяними пластинками («лоріка» - похідне від давньоримського лати). Точне походження того гібриду, який ми сьогодні утримуємо у наших акваріумах достеменно не відоме, найімовірніше, що основою для нинішніх Анциструсів став вид Ancistrus cirrhosus (тобто Анциструс темний), з незначним підмішуванням інших подібних видів (підвидів), яких досить багато мешкає у Південній Америці у притоках і верхів’ях рік басейну ріки Парана, а також у басейні Амазонки. Умовно нинішнього Анциструса можна назвати Ancistrus cf. Cirrhosus, дослівно звучить, як «подібний до Анциструса темного». Взагалі класифікація Анциструсів досить заплутана і з плином часу і уточненням класифікації, риби, які відносилися до одного виду, раптом починають належати до іншого. Перших своїх Анциструсів, яких мені вдалося придбати у 1979 (1980) році , я купував як Ancistrus dolichopterus, саме так вони класифікувалися у всій доступній літературі радянського періоду, хоча зараз саме ця назва належить до Анциструса зоряного (раніше класифікувався як Ancistrus hoplogenys). Перших, придбаних мною риб, мені розвести не вдалося, в силу різних обставин, головним чином через те, що це і не планувалося та і жодної інформації про умови утримання і розведення на той час не було. Другий раз мальки Анциструсів потрапили до мене приблизно у 1985 році, у кількості 10 штук і можна сказати, що до сьогоднішнього дня я маю саме цю лінію, хоча, час від часу все ж «вливаю свіжу кров», купуючи як мальків, так і дорослих риб.

Анциструс досить проста і невибаглива для утримання риба, може жити як у великих акваріумах, так і у відносно малих, та все ж рекомендується не менше ніж 50 літрів на пару риб. Статева зрілість настає у віці 9 – 12 місяців, у альбіносних форм дещо пізніше. Максимальний розмір риб 120 – 130 міліметрів, як правило не більше 100, але і особини довжиною 70 – 80 міліметрів можуть відкладати ікру і давати повноцінне потомство. Слід додати, що Анциструси інтенсивно ростуть до двох – трьох років і їх розміри (особливо самок) дуже залежать від кількості нерестів. Тривалість життя біля 10 років, хоча при хорошому утриманні та збалансованому кормлінні живуть і довше. Самці відрізняються від самок наявністю на верхній частині голови характерних наростів - тентакул, хоча і у останніх досить часто бувають невеличкі вусики, довжиною 1 – 3 міліметри.

Молодий самець. Чітко видно нижнє росташування рота, вуса - тентакули і захисні гачки по боках голови:



Є інформація, що тентакули самців виконують дуже важливу антибактеріальну дію, здійснюючи своєрідну дезінфекцію ікри. Акваріумісти, що займаються розведенням Анциструсів, знають на своєму досвіді, що при догляді ікри самцем вихід мальків, як правило, значно вищий, ніж при штучній її інкубації, мальки народжуються здоровішими і активнішими.

Дорослий самець, вік біля шести років, довжина 135 міліметрів:



Діапазон температур для утримання досить широкий, Анциструси добре себе почувають і при 20, і при 30 градусах Цельсія, оптимальна 22 - 25. У деяких джерелах мені траплялася інформація про утримання цих риб у відкритих водоймах при мінімальній температурі біля 5 градусів за Цельсієм, у своїй практиці доводилося також утримувати у «літніх квартирах», проте мінімальна температура не опускалася нижче 16 - 17 градусів. В силу пристосування до життя у акваріумах, жорсткість води теж не має великого значення, хоча у природних умовах вони живуть у досить м’яких водах струмків і малих річок, які утворюються талими та дощовими водами. Кислотність нейтральна, біля pH 7. Анциструс – риба всеїдна, але в силу того, що являється досить посереднім плавцем, плаваючий живий корм усе таки брати не може і у природі харчується всім, що впало на дно, тобто як рослинними рештками, плодами дерев, листям, що розкладається, так і рештками тварин і риб. Це слід враховувати при утриманні і розмноженні, тому що здатність риб харчуватися лише водоростями і обростаннями у акваріумі надто перебільшена і якщо рибок не підкормлювати іншими кормами вони не зможуть нормально розвиватися, досягти максимального розміру і дати повноцінне потомство. З більш – менш доступних штучних кормів, на мій погляд, найкращі збалансовані корми - це Tetra Pro Vegetable i Tetra PlecoMin, по крайній мірі мої анциструси з’їдають їх дуже охоче і без остатку. З вітчизняними кормами ТМ»Золота Рибка» і «Акваріус» час від часу траплялися проблеми, аж до загибелі риб, тому, зваживши всі за і проти, довелося відмовитись від них остаточно. Також для кормління Анциструсів використовую філе морського окуня, приварені (ошпарені) листя кульбаби, подорожника, кропиви, варені листки капусти, свіжі огірки і молоді кабачки – цукіні, опале (осіннє) листя груші, яблуні, горіха, дуба і т.п. У акваріумах, як і з дорослими рибами, так і з молоддю обов’язково тримаю кілька коряг (або просто гілочок, чи шматків дерева), найкраще з груші, яблуні, дуба і верби. Досить часто побутує думка, що коряги не є обов’язковим атрибутом акваріума з цими сомами, проте вважаю, що вони конче необхідні для нормального травлення і без них Анциструси розвиваються гірше. Згідно інформації, яка є у мене по рецептурі кормів, більшість відомих світових виробників додають у корми для риб з родини Лорікарієвих, деревину і кору дерев.

Кормління Анциструсів:



При утриманні однієї чи кількох пар Анциструсів у загальному акваріумі і при наявності необхідного субстрату (трубок, горшків і т.п.), досить легко отримати нерест у тій же ємності, та все ж якщо не забрати ікру, чи молодь у відсадок для підрощування, то найчастіше їх долю вирішать інші мешканці цього акваріума. Стараюся у своєму господарстві не допускати таких спонтанних нерестів і проводжу їх у спеціальних проточних акваріумах на кілька відділень. Ці акваріуми обладнані досить потужними зовнішніми біологічними фільтрами, з кількома рівнями фільтрації, яким не страшні жодні несподіванки, наприклад у вигляді біологічних спалахів.

Зовнішній фільтр (справа видно плаваючий відсадок для підрощування молоді):



Дякуючи таким «колективним» нерестовикам можна простимулювати більш пасивних плідників, а також отримати кілька виводків мальків приблизно однакового віку та і контролювати частоту нерестів. Для нересту використовую ту ж воду, у якій і утримую плідників, єдина зміна це поступове пом’якшення та охолодження води і, по можливості, посилення течії і аерації. Для створення течії використовую помпи Aquael Circulator 350, оснащені великими поролоновими губками, а для пом’якшення і охолодження використовую кип’ячену воду влітку (з холодильника чи морозильної камери) та снігову воду взимку. У якості нерестового субстрату використовую керамічні трубки власного виготовлення, відкриті з обох сторін.

Керамічні трубки для нересту Анциструсів:



На мій погляд, хибним є твердження що трубка повинна мати лише один отвір, навпаки у трубці з двома отворами легше організувати вентиляцію у випадку, коли самець покине ікру. До того ж у закритих трубках трапляються випадки, коли дуже агресивний самець може не випустити самку, яка відклала ікру і навіть вбити її. Згоден з тим, що трубка повинна бути закритою з іншої сторони лише у тому випадку, коли плануються нерести у акваріумах, у яких мешкають інші самці (чи просто охочі збагатити свій раціон ікрою Анциструсів). У цьому випадку самцю, що доглядає ікру, буде легше її охороняти і захищати від непрошених гостей. Розміри трубок залежать від розміру самця і це досить важливо, бо якщо трубка вузька (чи низька), то самець може викидати ікру через те, що йому буде мало місця, якщо ж трубка надто велика, то він не зможе її повноцінно вентилювати. Вважається, що поперечний переріз трубки повинен відповідати висоті самця з розправленим спинним плавником, а її ширина не менше ширини самця з одним розправленим грудним плавником. Довжина трубки не має великого значення, але все ж бажано щоб самець у ній поміщався повністю, в ідеалі – півтори його довжини.
На нерест відсаджується самець і кілька самок (якщо це перший раз, то тільки з однією, тому що досить часто перший нерест буває невдалим). Хороший плідник - самець може нереститися з двома, а то і трьома самками, почергово запускаючи їх у свою оселю. Перед відкладанням ікри самець дуже активно готує субстрат для нересту, вичищаючи його до блиску і, до певної пори, відганяючи від нього цікавих самок.

Подвійний нерест Анциструсів у проточному акваріумі:

http://www.youtube.com/watch?v=HQ-I1a5J2tM

Нерест частіше всього проходить у нічний час, або при різкому зниженні атмосферного тиску. Досить цікаво спостерігати як самець пропускає у трубку чергову самку, та відкладає на «стелю» кілька ікринок і відсовується назад, даючи йому місце для запліднення. Таким «паровозиком» вони переміщаються вперед – назад до десяти і більше раз, в залежності від кількості ікри. Після того як перша самка відклала ікру вона, знесилена, покидає гніздо і туди запливає наступна претендентка. Ікра Анциструсів жовто - янтарного кольору і досить велика 2,5 – 3 міліметри у діаметрі. Залежно від розмірів і віку, одна самка може відкласти від 30 до 150 ікринок. Після закінчення нересту усіх самок необхідно забрати з нерестовика і тих що відклали ікру необхідно посилено кормити, а тих, що готові до нересту, але не виметали ікру необхідно невідкладно поселити до вільних самців. Температура води у нерестовику підвищується до 27 – 28 градусів за Цельсієм і утримується такою аж до часу коли мальок почне харчуватися. При такій температурі личинки виклюнуться з ікри через 100 – 120 годин, після цього можна забирати самця, у подальшій його присутності немає необхідності. Ще через 70 – 100 годин у личинок розсмокчеться жовточний міхур і вони розпливуться у пошуках корму. Слід зазначити, що більшість мальків з родини Лорікарієвих досить пасивні, і тому розміри їх першого помешкання повинні бути мінімальними. Я таких найменших мальочків до двох - трьох тижнів утримую у плаваючих відсадках довжиною 250 мм, шириною 150 і висотою 120 мм, дві протилежні стінки на торцях відсадка зроблені з капрону, подібного до того з якого виготовлені сачки для корму, а дно та дві бокових стінки з органічного скла. Щодня у цьому відсадку проводиться чистка, після якої відсадок на кілька хвилин поміщається під струмінь води, що виходить з зовнішнього фільтра . Наявність легенької аерації обов’язкова. Перші кормління мальків проводжу жовтком круто звареного яйця і кормом Sera Micron, або його дешевшим аналогом Dajana Micro Flora. Яблуневі і грушеві листочки та коряжка присутні у відсадку з першого дня кормління. У тижневому віці вперше даю варений капустяний листочок, чи шматочок огірка (влітку). Через 10 – 15 днів від початку кормління можна переходити на фірмові корми, що вказані вище. У цьому ж віці можна починати підкормлювати дрібно посіченим і ретельно промитим трубочником. Кормити такими поживними кормами як трубочник треба дуже обережно і обов’язково доповнювати його рослинними кормами, бо вся справа у тому, що у Анциструсів (як і унших тварин, які переважно харчуються рослинною їжею) дуже довгий шлунково - кишковий тракт і при кормлінні виключно тваринними кормами, вони просто загнивають у їх кишечнику і рибки, особливо молоді, часто гинуть саме по цій причині. Досить часто при незбалансованому кормлінні, або зараженні гельмінтами (від трубочника) у віці 30 – 50 днів мальок може почати вмирати (як говорять розводчики: сипатися). У віці ж близько 60 - 70 днів мальок повністю адаптується до середовища і їжі і стає практично невмирущим. Саме тому молодь розміром 15 – 20 мм в опті коштує 1,5 – 2 гривні, а розміром 30 - 40 мм – 5 – 6 гривень.

Ще кілька нюансів. З вирощених у спільному акваріумі десяти самців, як правило, придатними до розмноження виявляються два – три, інші або не запліднюють ікру, чи з’їдають її, або просто відмовляються від догляду за нею. Не розумію механізму цього процесу, але складається враження, що сильніші самці подавляють здатність до продовження роду у слабших. Аналогічна кількість плідників, від тих самих батьків, але вирощена у окремих акваріумах (не більше двох - трьох у одному акваріумі, незалежно від його ємності), придатна до розмноження практично на 100%. Залежно від температури інкубації ікри та її розвитку, можна керувати співвідношенням самців – самок у виводку. Якщо молодь вирощується на продаж у підлітковому віці, то це не має жодного значення, температура підтримується на рівні 27 – 28 градусів за Цельсієм. Самців, при вирощуванні у таких умовах, може бути до 60 – 80 % від загальної кількості виводку. Перевага такого вирощування полягає у тому, що молодь росте значно швидше і вже у віці 50 – 60 днів досягає товарного розміру 40 – 50 міліметрів. Якщо ж молодь вирощується для подальшого розведення, чи на продаж дорослими плідниками, то для інкубації ікри і підрощування мальків треба підтримувати мінімально допустиму температуру 21 – 23 градуси Цельсія. В такому випадку можна досягнути співвідношення самці 30 % і самки 70 %.

Відносно недавно тримаю Анциструсів Золотих і вже отримав два виводки, причому виявилась досить цікава обставина. У першому виводку Gold-ів не було жодного малька, який би мав батьківське забарвлення, тільки звичайні темні мальочки. Зараз їм вже близько місяця при довжині біля 30 міліметрів і, судячи по всьому, зміни забарвлення не передбачається. У другому виводку з 70 з хвостиком штук вже є біля 10 світленьких.

Молодь Анциструсів, вік 45 діб:



У липні 2010 року також придбав Анциструсів вуалевих, як звичайного забарвлення, так і золотого. Не знаю чи вони просто «затягнуті» у розводчика, але темпи їхнього росту (порівняно зі звичайним) дуже повільні, хоча умови утримання і кормління нічим не відрізняються.

На самому кінці своєї розповіді про Анциструсів хочу подякувати Литвину Володимиру Олексійовичу - Акваріумісту з великої букви, який на превеликий жаль вже покинув цей світ. У свій час він поділився зі мною своїми першими розведеними Анциструсами і "підсадив" мене на цю чудову рибку, та не лише ділився своїми секретами їх утримання і розведення, але й змушував мене самостійно досліджувати всі тонкощі цієї справи.
Не часто, останній раз це було чотири роки тому, я тоді придбав сім підлітків, з яких зрештою залишив три самки і одного самця. А придбані у березні цього року Gold-и, та вуалеві у липні, мають іти окремими лініями, не змішуючись з Анциструсом звичайним. На цьому закінчую свою статтю, додаткові питання і уточнення вітаються.
__________________
Представник інтернет - магазину "Арована" у м. Нововолинську.

Востаннє редагував Руслан: 05.02.2016 о 13:01.. Причина: доповнення статті в одне ціле
Leo N зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
5 користувачів подякували Leo N:
Igors (03.01.2011), Rom (21.12.2011), viven134-2 (30.12.2011), Vlad_Nick (25.02.2016), Терлецький Дмитро  (04.02.2011)
Реклама