Перегляд одного допису
Старий 25.11.2010, 23:55   #1
Терлецький Дмитро
Заблоковані
Львів (завод."Полярон")
 

Реєстрація: 17.08.2008
Дописи: 475
Подякував(ла): 3.423
Подякували 1.724 разів в 379 дописах
Репутація: 1187
Типово Розведення Corydoras sterbai (Богдан Пенюх, 2010р.)

Розведення Corydoras sterbai

Я завжди симпатизував коридорасам.
Стая цих мирних рибок нікого не залишить байдужим, а велика кількість видів простих і складних у розведенні завжди приваблювала мене як колекціонера.
Крім цього C. paleatus, став першою розведеною мною рибою і дав поштовх до розвитку хобі – розведення екзотичних акваріумних риб. Тому, коли Олег Стасик – львівський любитель коридорасів та кіллі запропонував мені гніздо C. sterbai (п’ять штук), я звичайно не встояв. До цього часу крім paleatus я розводив aeneus. panda і metae. Серед п’яти отриманих риб була старша чотирьохрічна пара і три молодші риби віком до 2 років. Крім риб, від Олега я отримав корисні поради по їх утриманню та розведенню.

Перед тим, як перейти безпосередньо до опису власної методики, хочу зосередити увагу читача на деяких ключових моментах розведення коридорасів. Серед них я б виділив наступні:
# зміни погодніх умов,
# зміни умов проживання коридорасів (температура,
# частота підмін води,
# висота водяного стовпа,
# наявність течії і кількість розчиненого кисню у воді) та годування плідників.

Якщо про синхронізацію змін у нерестовику із погодніми змінами у літературі написано багато, то про внесення корму (трубочника) перед або безпосередньо під час нересту я вперше почув від О. Стасика. Виявилося, що це є дуже сильним додатковим стимулом до нересту коридорасів. Без цього нерест у C. sterbai проходить вяло і риби встигають з’їсти свою ікру.

Хоч я знав, що штерби доволі «прошені» але не форсував спеціально нерести, а дав можливість рибі акліматизуватися у моїх умовах. Тобто до моїх обов’язків входило годування, щоденний огляд і тижнева заміна 10-30% води для утримання акваріума в чистоті. Температура – 24-26 С, електропровідність 200-250 мкСмс, рН 6,8-7.2. Годував 1-2 рази на день живим трубочником, дафнією, сухими комбікормами, мороженим мотилем і артемією. У п’ятницю – піст.



Після кількох нерестів я помістив риб у спеціально підготований для них акваріум-нерестовик (60х40х30 см). Підмінами довів воду у нерестовику до 120-150 мкСмс. Грунту в акваріумі не планував, бо чистити його без грунту зручніше. Обладнання – терморегулятор 50Вт, попередньо запущений аерліфтний фільтр в якості біофільтра, розпилювач повітря для створення постійної славбої циркуляції води і фільтр-стерилізатор (вмикав по годині зранку та звечора).

При різкій зміні погоди (падінні тиску) я робив підміну (30–40%) води і вносив масово трубочник. Риби завжди нерестилися вдень. Ікру клеїли на стінки акваріума. Ікра діаметром трошки менша за 2 мм мутно-біла. Середня продуктивність самки 30 ікринок за один день (максимально зібрав 85 ікринок). Оболонка спочатку м’яка і дуже клейка. Через 10–20 хв вона починає тверднути і її зручно переносити в інкубатор. Свіжу ікру переношу лише пальцем. Це набагато зручніше, ніж використовувати леза бритв, трубочки, сачки і т. д. Зауважимо, що тимчасовий контакт з повітрям ікра переносить без всяких наслідків. У якості інкубаторів використовую скляні банки 0,5 л або харчові контейнери. У першому випадку ставлю на банці дату фломастером. У другому – роблю відповідні записи у журналі. Щодня оглядаю ікру, видаляю уражені сапролегнією ікринки, і міняю 90% води (на воду з нерестовика після УФ обробки),. у воду додаю метиленовий синій або трипафлавін. За вище наведених умов відхід ікри незначний. – до 30%, і залежить від догляду за нею. На початку четвертої доби (залежно від температури) прокльовуються личинки розміром 4–5 мм. Одразу після викльову переношу личинок у чисту воду і поміщаю у 1,5л харчові контейнери з більшою площею дна. (17х22 см) Догляд за личинками зводиться до огляду та 2 разової заміни води на свіжу. Личинки і мальки чутливі до наявності у воді бактерій і інфузорій. Тому чистота у відсаднику – основна вимога.

Після розсмоктування жовточного мішечка мальків потрібно годувати. Найкращий стартовий корм – наупілії артемії, однак при невеликій кількості мальків вважаю доцільним стартувати оцтовою нематодою. Воду у відсаднику міняю перед годуванням і через 30–45 хв після годування. З 4-6 дня починаю додавати малькам різаний трубочник (ріжу манікюрними ножницями і кілька разів промиваю у воді). Вважаю, що якомога швидше переведення малька на різаний трубочник – це запорука швидкого його росту. У відсадник обов’язково поміщаю 5-20 котушок. З десятого дня мальок вже повністю переведений на трубочник. У цей час переводжу його у більші відсадники (4л). У таких умовах мальок швидко росте і через 2 тижні його можна перевести у підростковий акваріум. Я використовую акваріум 40х30х30 з рівнем води 15 см з встановленим аерліфтовим фільтром з великою мікропористою губкою. Догляд за мальками зводиться до 2 разового годування, очистки дна після годування і щоденної заміни 5л води. Через два-три тижні переводжу мальків у більший акваріум (площа дна 60х40 см) і дорощую до 3 см. Зважте, що терміни переведення мальків у більші відсадники та підросткові акваріуми умовні і залежать швидше від наявності вільних об’ємів і тимчасової перенаселеності інших. Канібалізму чи навіть пригнічення молодших мальків старшими серед коридорасів я не помічав. Після досягнення мальками розміру 2,5–3 см необхідно привчати мальків до морожених і сухих кормів-сумішей.

Можливо комусь дана методика здаватиметься складною і такою, що вимагає надто багато часу. Однак у неї є дві суттєві переваги. Це можливість утримувати чистоту і забезпечити велику концентрацію корму під час годування. Крім цього при великій кількості мальків різних видів і генерацій доцільно використати проточну систему. Для цього у бічній стінці контейнера (4л) сверлю отвори для автозливу, які заклеюю сіткою. Самі ж контейнери поміщаю у акваріум 60х40х30. Вода подається у контейнери з акваріума по поліхлорвінілових трубках від внутрішнього помпи-фільтра (я використовую маленький атман з флейтою) і через отвори у стінці стікає у акваріум. Перевага такої системи – постійна заміна води в контейнері, набагато більша стабільність її параметрів.

Автор висловлює подяку Олегу Стасику за риб та цінні поради і Сергію Константинову за справедливі зауваження, мотивацію і переклад статті.

Богдан Пенюх, 2010г. http://www.aquaplants.net/rozvedenny...s-sterbai.html
Терлецький Дмитро зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
13 користувачів подякували Терлецький Дмитро:
CrazyS (09.10.2012), navy (26.11.2010), OlehS (09.12.2010), Ostap (26.11.2010), pozhar (26.11.2010), Roman71 (26.11.2010), YuraIF (09.02.2011), Евгеша (12.06.2011), Леонид(СССР) (26.11.2010), Міраж (28.05.2011), Сергій 73 (08.03.2012), Сихівчанин (26.11.2010), тернеция (26.11.2010)
Реклама