Про СО2.
Подача вуглекислоти навіть у нерозігнаний травник суттєво покращує ріст і зовнішній вигляд рослин. Усіх. Навіть таких як анубіас. В мене Anubias barteri var. nana 'Petite' росте з подачею СО2 ледь не вдвічі швидше.
Якщо покопатись в літературі, то можна знайти дані по вмісту СО2 в природних тропічних водоймах. І там, де рослин росте багато, рівень розчиненої вуглекислоти у воді 10 мг\л є звичайним явищем.
Найзручнішим джерелом СО2 звичайно є балон з вуглекислотою. Єдина незручність – потрібно заправляти кілька разів на рік. Якщо дотримуватись елементарних правил – балон більш безпечний від газових комунікацій в квартирі
. Високий тиск лякає ? Ну тоді ходіть пішки, бо в автомобілях, маршрутках, автобусах і т.д. вогнегасники під таким самим високим тиском.
Просто купіть новий балон і редуктор а не іржаву фігню на базарі – і буде вам щастя.
Бо брага не регулюється, та й на виході крім СО2 ще й купа ароматичних сполук (згадайте характерний запах
).
А конструкції з PET пляшок з лимонною кислотою і содою в експлуатації незручні і ненадійні. Ну хіба що вас влаштовує цілодобова подача вуглекислоти ( а тоді більше 60% СО2 тратиться впусту ). Колись на цьому форумі я навів розрахунок, що заправка балона є дешевшою від вартості соди і лимонної кислоти. Ну але любителів викидати гроші на китайські прибамбаси з манометром не переконаєш.
Мені найбільш ефективним видається включення подачі СО2 за годину перед ввімкненням світла і припинення подачі за годину-півтори перед вимкненням світла. Кажуть, що рослини найбільше споживають вуглекислоти в перші 3-4 години після ввімкнення світильника. Не знаю чи то так насправді.
З розчиненням СО2 у воді справа складніша. Вважається, що найбільш ефективним є лабіринт – фліппер, на зразок Dennerle. Я таке не пробував, бо конструкція громіздка, в акваріумі не заховаєш. Та й чистити її, думаю, менінгітно. Пробував проточний атомайзер на виході каністри. Чистити його треба було не рідше ніж звичайний керамічний розпилювач. І коли з фільтра виходили бульбашки, то попробуй розбери: то повітря з фільтра, чи кераміка забита. Крім того паскудна китайська пластмаса через рік стала крихкою, а потоп в квартирі в мої плани ніяк не входив.
Дрібний пил бульбашок СО2 у воді від звичайного керамічного дискового розпилювача мені подобається більше. Ну і Амано колись писав, що рослини такий пил ніби краще засвоюють. Чистка проста : поки роблю підміну води, дифузор мокне у «Білизні», і через півгодини – як новий.
Останнє – контроль кількості розчиненого СО2 у воді. Я не знаю зручнішого способу ніж дропчекер.
Коли чув від когось, що дропчекер міряє неправильно, то відразу питав : а чим ви поміряли правильно ?
Бо відома таблиця pH KH CO2 – придатна лише за умови попередньої корекції для води у вашому акваріумі. Та й дешеві китайські pH-метри мають більшу похибку від якісного крапельного тесту. А добрий pH електрод для постійного контролю коштує не менше кількох тисяч гривень. Краще таку суму використати на більш потрібні речі.